Головна » Статті » Новини » РДА |
" У війни не дитяче лице" Під такою назвою 13 березня 2015року в Вільнозапорізькій сільській бібліотеці пройшла година спілкування . Зустріч відбулася з учасником АТО Медчуком Іваном Івановичем та учнями Вільнозапорізької школи. Розповідь розпочала завідуюча бібліотекою Гоцелюк Віта Петрівна, яка нагадала учасникам , що з нашої територіальної громади в зоні АТО було семеро військовослужбовців. Всі вони пройшли дуже тяжкі, емоційні випробування. В мирний час хлопці мали зовсім мирні професії, працювали, дехто виховував дітей. Раділи сонцю та мирному небу. Але над країною нависла загроза її цілісності, свободи. І ці молоді люди стали на захист своєї Батьківщини. Душевна розповідь бійця викликала великий інтерес у всіх учасників зустрічі. Діти не залишилися байдужими до розповіді про страшні події, які доводилося пережити в зоні АТО українським військовослужбовцям, про те, як вони боролися проти зовнішньої агресії за цілісність України, за її волю, честь і славу, за народ. Закликав учасників любити Україну та бути патріотом своєї держави. Іван розповів про тяжкі воєнні будні, які йому довелося пережити. Ознайомив присутніх із роллю волонтерського руху в зоні АТО. “Усім зрозуміло, що без допомоги волонтерів українським військовим в зоні конфлікту було б нелегко.” Іван Іванович розказав учням про особисті речі, які дуже необхідні військовим в зоні АТО. Це і листи від учнів, і малюнки, і обереги. Звернув увагу на те, що в зоні бойових дій обов’язково потрібно виконувати вказівки командирів, підтримувати дисципліну. Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять усіх загиблих воїнів. Виховний захід наповнений великим національно-патріотичним змістом, базувався на історії України. Своє захоплення і вдячність воїнам-захисникам адресували учасники заходу. А Івану Івановичу бібліотекар подарувала оберіг в пам’ять про зустріч. Всі учасники зустрічі побажали, щоб якнайшвидше закінчились бойові дії у зоні АТО. Щоб нікому не потрібно було туди повертатись, залишаючи своїх рідних у страшній тривозі і постійних переживаннях. | |
Переглядів: 417 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |