Комфортний ФАП

Для Шевченкового-2 тепер це норма

ПРАКТИЧНІ кроки облаштування нинішнього ФАПу у селі Шевченкове-2 почали відразу на сходці громадян. Гуртом вирішили, що кожен житель здасть у громадську касу по 10 грн. з кожного гектара. Так всі і зробили.

Сільський голова Михайло Микола­йович Плюта додатково ще звернувся до фермерів і приватних підприємців: 1000 грн. передав В. Костишин, по 200 - О. Єрьоменко, Ю. Василой, О. Вільчинська, А. Яворський, 300 грн.- С.М.Плюта. Депутат райради В.Ю.Остапенко вніс 500 грн. Загалом назби­ралося більше шести тисяч гривень.

Будматеріалами допомогло керів­ництво елеватора «Прометей». Але найбільшу частку у загальній справі взяла на себе «Красна Баштанка» - місцеве сільськогосподарське підпри­ємство, забезпечивши транспортом, надавши необхідні будівельні матері­али та кошти в сумі 8 тис. грн.

З робочими руками для будівельних робіт також не було проблем. Сільрада уклала угоду з районним центром за­йнятості, який направив на громадські роботи А.К.Вільчинського і С.О.Матюшина. Роботу їм оплачували по 50% сільрада і РЦЗ. А чоловіки добро­совісно виконали ремонтні роботи - штукатурили. фарбували, постелили підлогу, про­клали тротуар, зробили паркан.

Своїми руками облаштував басину для пит­ної води спеціально для ФАПу М.Г. Артьомов.

Столярні роботи виконав - М. Дудатій.

Прийшли попрацювати на благоу­строї А.Кушнірова, І.Болсунов, О.Голубнича, О.Плотиця, Ю.Сушинська, М.Яворський, Ю.Комар, В.Сова, Т.Єрьоменко, О.Єрьоменко, Н.Пономарчук, В.Синенький. А.Яворський, а також Н.Яворська і Н.Анточій.

У будівлю, яку придбали спеціаль­но для ФАПу, провели воду. І тепер тут буде не тільки проточна холодна вода, а й гаряча, бо вирішили встановити електробойлер.

Щодо медичного обладнання, то головний лікар Новобузького ЦПМСД В.М. Лучна запевнила, що у Шевченковому-2 є все необхідне - холодиль­ник, дитячі ваги, інструментарій і ін. А те, що комфортність стане для цього сільського медзакладу тепер нормою - це добре для всіх - і для медиків, і для пацієнтів.

Власне, одним із головних пунк­тів медичної реформи є зміцнення матеріально-технічної бази галузі охорони здоров’я, особливо її низової ланки.

Життя показує, що реформа стала справою не тільки влади, а й самих громадян, які бажають жити краще, обслуговуватись - комфортніше.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу», ухвалений Верховною Радою України 5 липня 2012 р. Закон встановлює, що на території України кожен її громадянин або будь-яка інша особа мають право на безкоштовну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу. Відповідно до закону, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, а також фізичні особи, взяті під варту або яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, забезпечуються екстреною медичною допомогою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Закон встановлює, що виклик екстреної медичної допомоги здійснюється за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103, або за єдиним номером виклику екстреної допомоги 112. Виклик екстреної медичної допомоги безкоштовний. Системи медичної допомоги в Криму, областях, містах Київ та Севастополь, складаються з центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, бригад, відділень екстреної невідкладної медичної допомоги. Система покликана забезпечити надання допомоги в ситуації, що загрожує здоров’ю, життю, майну чи навколишньому середовищу, громадському порядку та в інших небезпечних ситуаціях.

Згідно із законом у кожному регіоні України створено єдину систему організації та забезпечення подання екстреної медичної допомоги населенню, так звані центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З 1 січня 2013 року в Україні набула чинності урядова постанова, якою затверджено нормативи прибуття бригад «швидкої допомоги» на місце виклику, а також введено поділ викликів на екстрені та неекстрені залежно від стану пацієнта. Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України під №1119 від 21 листопада 2012 року, норматив прибуття бригад швидкої медичної допомоги на місце; події за зверненнями, які належать до категорії екстрених, становить 10 хвилин у містах, у населених пунктах поза межами  міста 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. У постанові зазначається , що «зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше 10 хвилин». Крім того, документ передбачає розділен6ня звернення за номерами 103 або 112 на екстрені та не екстрені залежно від стану пацієнта. Зокрема, до екстрених викликів належать: якщо пацієнт знепритомнів, у нього судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль у ділянці серця, блювання кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта або оточення. Також за екстреним викликом медики будуть виїжджати, якщо у пацієнта травма (поранення, перелом, вивих, опік, важкий забій, травми голови), ураження електричним струмом, блискавкою, тепловий удар, переохолодження, асфіксія (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодження при надзвичайних ситуаціях (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєння, укуси тварин, порушення нормального перебігу вагітності? До категорії екстрених належать також звернення медпрацівників про транспортування па­цієнтів, які перебувають у стані, що вимагає термінової госпіталізації. «Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги невідкладно після отримання звернення, яке належить до категорії екстрених».

До категорії неекстрених належать звернення щодо пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах, підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним, абсинентним синдромом. Також до неекстрених належить виклик, якщо у пацієнта загострення  хронічних захворювань у разі якщо ті перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря при гіпертонічній хворобі, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному запаленні печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.

«Диспетчер оперативно- диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф перенаправляє звернення, яке належить до категорії неекстрених, у відповідний заклад охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги в порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я, а в разі відсутності такої можливості направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення», — наголошується в додатку до постанови. Постанову ухвалено відповідно до ст.6 Закону «Про екстрену медичну допомогу».

В АКТОВОМУ ЗАЛІ ЦРЛ відбулось засідання медичної ради, на якому підбили підсумки роботи сільської медицини за 2012 рік.

Головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) В.М.Лучна надала інформацію про показники флюорографічного обстеження населення по лікарських амбулаторіях та фельдшерсько-акушерських пунктах, а також про рівень надання медичних послуг.

Виступ Валентини Миколаївни став відправною точкою і для діалогу медиків і представників влади щодо більш якісного використання потенціалу галузі охорони здоров’я в умовах її реформування.

Крім цього, в рамках обговорення, медрада розглянула питання співпраці з соціальними службами району, які взаємодіють з ЦПМСД. На думку начальника УПСЗН С.М. Федунець, деяким соціальним працівникам необхідно усунути формалізм у виконанні обов’язків. Адже формальний підхід до роботи ускладнює здійснення контролю за проблємними сім’ями і не сприяє тому, щоб медики в потрібній мірі стежили за станом здоров’я членів цих сімей і зокрема дітей.

Зі слів заступника голови райдержадміністрації В.Я.Остапенко, поліпшити ситуацію може тільки чіткий механізм взаємодії соціальних служб, медичних установ та органів самоврядування на місцях. Відлагодження такого зв’язку на практиці — ця мета повинна стати основою планування роботи на найближчий час для усіх служб, покликаних турбуватись про здоров’я людей, здійснюючи соціальний супровід їх життя.

В роботі медради взяли участь сільські голови.

 

у  сільськогосподарським підприємствам становить 111 % , або 12,5 % до річного завдання, створенні міні – ферми по молочному скотарству в особистих селянських господарствах від 3 до 5 корів, 130 господарств в яких  утримується 464 голови корів, від 6 до 10 корів 11 господарств, в яких утримується 78 голів корів, від 11 до 15 корів 2 господарства в яких утримується 25 голів корів.

За січень – лютий місяці 2013 року в районі будівництво молочних ферм і комплексів, реконструкція молочних ферм і комплексів, виділення коштів з місцевих бюджетів, сільгосппідприємств, які приростили високопродуктивне поголів’я корів, закупівлі фізичними особами установок індивідуального доїння, та суб’єктів господарювання, які претендують на часткове відшкодування вартості закуплених ними племінних нетелів та корів не проводилось .